Чи доступний музей Грушевського

Київ культурний

Як з користю відпочити в столиці? Ідеальний спосіб розширити світогляд — відвідати музей, театр чи виставку. Але дуже часто для людей на кріслах колісних на заваді до цього стають банальні бар’єри — недоступність будівлі чи відсутність супроводу.
Ми починаємо діалог з працівниками закладів культури, аби розповісти про фактичний стан та політику доступності у всіх її проявах для людей з інвалідністю. Першим у нашому фокусі став Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, роботу якого презентували наукові співробітники — Yulia Naidukh та Юрій Євтушенко.

Коротка довідка: меморіальні колекції та історичні експозиції музею знаходяться у будинку, де проживала родина Михайла Грушевського із 1908 р. Кожен відвідувач має змогу поринути в атмосферу оселі ХХ ст. не тільки під час екскурсії, але й в рамках циклового проєкту «Кавові історії в домі Грушевських».

Як часто до Вас приходять люди на кріслі колісному?

Зазвичай, рідко. Минулого року була одна людина, але вона без проблем потрапила до нас. У зв’язку з карантином ситуація з відвідувачами ускладнилась ще більше.

Чи знають ваші співробітники етикет спілкування з людьми з інвалідністю?

Юрій: «Ми розмовляли на ці теми, в цілому, кожен співробітник має уявлення про правильну комунікацію».

Юлія: «У мене був досвід волонтерства у проєкті «Арсенал ідей», де організація Відчуй проводила інструктаж. Вони розповідали про те, як потрібно поводиться з людьми з інвалідністю, як здійснювати супровід, а також про інші нюанси, котрі пересічна людина може просто не знати. Завдяки цьому у мене тепер є інструментарій роботи з людьми з інвалідністю, але це суто мій індивідуальний досвід. Було б круто, якби на такому рівні про це розповідали усім працівникам музеїв».

Як людина на колясці може потрапити в музей?

Спочатку потрібно завчасно нам зателефонувати та повідомити про відвідування. На жаль, зайти з центрального входу, що на вулиці Паньківській, не вийде, бо там сходи. Краще заходити з вулиці Льва Толстого, орієнтир — Ощадбанк. Там є арка, а далі ми відкриємо ворота. На території є пандус, всередині музею ліфт, прохід дверей дозволяє вільно переміщатися між залами. Вбиральня також доступна. У нас в свій час були представники Доступно.UA, які назвали наш музей інклюзивним.

Плануєте проводити реконструкцію центрального входу?

Наразі не маємо фінансів на це, адже є багато інших нагальних потреб. Тому поки це питання буде відкладатись.

У музеї може працювати людина з інвалідністю?

Так. Якщо екскурсоводом, то потрібно мати вищу освіту, бажано історичну чи пов’язану з музеєзнавством. Інші вакансії: адміністратор-касир та музейний доглядач (людина, яка стежить за відвідувачами на екскурсії).

Ваш музей є доволі доступним. Чому тоді так мало людей з інвалідністю його відвідують?

Це філософське питання. Ми не знаємо, чи це проблема інформаційної політики музею, чи людей, які просто про нас не знають. Ми сприймаємо людей з інвалідністю як звичайних відвідувачів, тому рідко пишемо про свою доступність. Ми сприймаємо її як належне. Мабуть, сподіваємося, що люди з інвалідністю самостійно здійснюють пошук інклюзивних культурних закладів. Але все ж розуміємо, що варто активніше про це розповідати. Будемо виправлятися, бо ми відкриті до усіх відвідувачів. Чекаємо у гості!

Матеріал створено у рамках проєкту «ІнваФішки — Від дому до культури!» за підтримки Український культурний фонд.