«Зелена миля» (1999)

Жанр: драма, фантастика, детектив, кримінал.

Сюжет: у в'язниці «Холодна гора», у тюремному блоці «Е», знаходяться засуджені до смертної кари. Через те, що підлога у цьому блоці покрита зеленим лінолеумом, його прозвали «Зелена миля». Працівники звиклися зі своєю роллю катів — їм нікого не треба судити, це вже зробило суспільство. Їм потрібно просто провести ув'язнених по останній в їх житті милі, посадити на електричний стілець і повернути рубильник. Їх робота — це смерть.

Одного разу у в'язницю потрапляє величезний афроамериканець Джон Коффі, з явними ментальними порушеннями розвитку, засуджений до смерті за зґвалтування і вбивство двох дівчаток. Вигляд Джона Коффі лякає. Ніхто і не сумнівається в його винності, але не можна вірити очам. Як виявилося, цей чоловік був джерелом справжнього світла.

У маленькій «державі», якою по суті є «Зелена миля», діють свої закони. Одного разу Пол Еджкомб запропонував Джону втечу. Щоб захистити себе від гнітючої близькості зі смертю, підсвідомо відчуваючи неприродність страти, люди, що працюють тут, виробили свій кодекс честі, свої правила. Ми всі приречені на смерть, нам усім доведеться пройти свою «зелену милю». Так чи маємо ми право визначати, гідна інша людина життя, чи ні?

Щоб зрозуміти весь жах своєї роботи, Полу Еджкомбу доводиться стратити не просто невинну людину, а людину, яка його зцілила.

Фільм зображує добро і зло простою мовою, іноді — жорстоко, іноді — зворушливо. Нас ніхто не може врятувати, ніхто не може допомогти. Людина встановлює закони, щоб охороняти своє життя і спокій, але в якийсь момент сама стає жертвою і заручником цих законів. Неважливо, з якого боку решітки ти знаходишся, неважливо, кат ти або жертва: справедливий і неупереджений закон іноді допомагає відбуватися несправедливості. Страшно те, що суспільство приймає цю несправедливість, як належне.

Закон може карати і за добрі справи. Нам можуть дорого коштувати найкращі наміри; бажаючи допомогти, ми опиняємося не в тому місці, не в той час, і потім платимо за чужі злочини і помилки. Любов до ближнього може привести в камеру смертників. Людські серця як і раніше подібні каменю, і в страті вони бачать вищий прояв правосуддя.